Штима Віталій Васильович у травні 2022 року віддав своє життя у боротьбі з російськими окупантами на Донеччині, де ніс службу в лавах окремого гранатометного взводу Мукачівського батальйону територіальної оборони.
Історію спільної з Віталієм Штимою служби до роковин від смерті Героя розповів його побратим, засновник та фундатор “НАШОЇ СПРАВИ”, тербатівець Юрій Кравчук.
“Лист Ангелу-охоронцю.
Тебе вже немає з нами цілий рік.
Ми вдвох з тобою з 24 лютого до 12 травня наче пережили кілька життів. Ми вантажили боєприпаси на цілий батальйон. Завантажили вдвох фуру бєрців у Хмельницькому. Охороняли «Петрокарбохем». Пили. Їли. Спали. Стріляли. Бігали. Боялися. Сміялися.
А пам’ятаєш дорогу на Донбас? Шкільний автобус Еталон, ми сидимо біля водія, звучить якась популярна пісня, ми сміємося, підспівуємо, і синхронно рухаємо руками в такт музиці? Відтоді я більше так не роблю, бо згадую про тебе і не можу веселитися.
Пам’ятаєш, як ми домовилися не голитися до перемоги? Ми дотримали обіцянку, я бачив, що тебе ховали з бородою. Я теж дотримуюся, хоч і заважає вона мені, Друже! Але то пусте.
Пам’ятаєш, ти вийшов на позиції раніше за мене і вже звик до постійного обстрілу? Я тільки зайшов у окоп, а ти смієшся, і кажеш: «Не переживай, сержанте, у всіх такі круглі очі, коли вперше сюди потрапляють».
Пам’ятаєш, як ми домовлялися після перемоги боротися з корупціонерами? Як ми планували свої кроки, щоб об’єднати зусилля «Доста» та «Народної ради»?
Пам’ятаєш той останній день, скільки разів ми мали з тобою загинути? Біля нас загинули Услебер і Гавриш. Потім, коли ми переміщувалися у Комишуваху, нас супроводжував мінометний вогонь? А потім ви пішли пішки і зайшли у зайняте орками передмістя, думаючи, що вже врятовані?
Пам’ятаєш, тоді у тіні якоїсь церкви, де ми ховалися і згадували пережите того дня, ти сказав: «Не переживай, ти повернешся додому, бо я пообіцяв Клімовій…» (дружина – ред.)
Пам’ятаєш, як після того сів на місце у евакуаційній машині, на яке зазвичай сідав я? І я тоді погодився і сів у автобус, щоб «не тіснитися у машині». Це був той момент, коли я останній раз бачив тебе живим.
Після того була ціла ніч з обстрілами, їздою з вимкнутими фарами на повній швидкості по цілковитій темряві; автобуси, які врятували нас, а потім ще повезли на Краматорськ трьохсотих…
Потім був ранок і усвідомлення, що тебе немає. Мені страшно включати телефон. Бо там повідомлення від Каті: «Віталік не виходить на зв’язок, з ним все добре?» Так, з Віталіком вже все добре. Вже рік як добре. Він став Ангелом. Для когось – звичайним ангелом, для мене – Ангелом-охоронцем.
Хтось вірить, що він там, у Раю, і все бачить. Уявляю, як він сердився, коли мені заборонили списувати його роздроблений бронежилет і примусили купити новий та здати на склад. Він був різкий і завжди гостро реагував на несправедливість. Але через деякий час він вмів відходити і прощати. Цього він навчив і мене – прощати. Можливо, саме той бронік ще врятує комусь життя… Бронік Ангела-Охоронця.
Думаю, що у кожного з нас є Він – Ангел-Охоронець. Мені пощастило зі своїм не тільки познайомитися, а й повоювати…”, – написав Юрій Кравчук.
Редакція “НАШОЇ СПРАВИ” розділяє біль скорботи та приносить щирі співчуття родині і близьким полеглого Героя! Вічна, світла пам’ять…
Нагадуємо, як повідомлялося раніше, Волонтери “Народної Ради Мукачівщини” виготовили понад 60 000 годин тепла і світла для воїнів ЗСУ (ФОТО, ВІДЕО)
ВАРТО ЗНАТИ: Шокуючі кадри: жодної вцілілої будівлі – оприлюднено кадри апокаліптично знищеної Мар’їнки (ФОТО)
Підтримайте «НАШУ СПРАВУ», приєднуйтесь до нас у мережі — читайте цікаві новини на FACEBOOK, в ІNSTAGRAM та TELEGRAM