Повідомлення про подання петиції щодо дострокового припинення повноважень Мукачівського міського голови Балоги А. В. з’явилося в мережі.
Відповідний допис на своїй сторінці в соцмережі Фейсбук зробив мукачівець Іван Лендєл.
Публікація користувача містить посилання на платформу місцевих петицій petition.e-dem.ua/mukachevo із наступним дописом:
“Про дострокове припинення повноважень Мукачівського міського голови – Балоги А. В. за рішенням сесії міської ради восьмого скликання за ініціативи жителів громади“.
Втім, що саме сказано у нібито поданій петиції, а також інформація про її ініціаторів наразі невідомі. Згадана петиція на платформі електронної демократії petition.e-dem.ua станом на момент цієї публікації не відображається.
Ймовірно, через те, що дана петиція поки знаходиться на модерації.
Довідково:
Електронні петиції — це один з інструментів електронної демократії, що має допомогти ефективно взаємодіяти владі і суспільству. Призначення е-петицій — почати вирішувати проблему у будь-якій сфері знизу вгору — від людини до влади.
Державою, що започаткувала практику електронних петицій, вважається Великобританія. Спочатку електронні петиції запрацювали на регіональному рівні, і з часом дія інтернет-петицій поширилася на всю країну. У 1999 р. на сайті парламенту Шотландії було відкрито портал E-Petitioner, на якому вперше через спеціальну електронну форму громадяни мали змогу направити пропозиції та звернення депутатам. Першою петицією стала ініціатива громадської організації Всесвітній фонд дикої природи (WTF) про створення національного парку в частині узбережних територій. На загальнодержавному рівні електронні петиції у Великобританії з’явилися у 2006 р. з ініціативи прем’єр-міністра Т. Блера, коли при урядовому порталі було створено першу електронну форму для укладання власної петиції або підтримки чиєїсь ініціативи. Електронні петиції, які мали понад 100 тисяч підписів, мали бути представленими у парламент для подальшого розгляду на опрацювання. Система запрацювала, принесла перші як позитивні, так і негативні наслідки, втім правляча партія загалом негативно оцінила проект електронних петицій та з часом закрила його. Відновлено систему електронних петицій у Великобританії було у 2011 р., коли на порталі британського електронного уряду розмістили новий сайт для роботи з електронними петиціями з більш чіткою організацією роботи.
Найрезонанснішою британською петицією, які підписали 300 тисяч чоловік, стала петиція про вихід країни є ЄС. Однак парламент проголосував проти. А найуспішнішою можна вважати петицію проти платних автодоріг — 1,8 млн голосів британців змусили владу відмовитись від цієї ідеї.
Петиція – наказ чи рекомендація?
Зараз електронні петиції діють у понад 70 країнах світу. Вони можуть мати як консультативний характер, коли просто ілюструють актуальність піднятої проблеми, так і імперативний.
Імперативні петиції мають обов’язковий характер для органів влади. Така процедура існує, наприклад, у Фінляндії, де петиції, що зібрали 50 тис. підписів, автоматично стають законопроектами, і парламент Фінляндії зобов’язаний їх розглядати у пріоритетному порядку. Однак у Фінляндії е-петиції не дуже поширений інструмент. Регламентом законодавчого органу Латвії передбачено, що будь-яка петиція, яка отримала підтримку 10000 громадян, обов’язково має бути включена до повістки дня засідання Сейму.
Українські ж петиції — радше консультативного типу. Адже хоча їх і мають розглядати в особливому порядку, однак відповідно ст. 23 “У разі визнання за доцільне викладені в електронній петиції пропозиції можуть реалізовуватися органом, якому вона адресована, шляхом прийняття з питань, віднесених до його компетенції, відповідного рішення. Президентом України, Кабінетом Міністрів України, народними депутатами України за результатами розгляду електронної петиції можуть розроблятися та вноситися в установленому порядку на розгляд Верховної Ради України законопроекти, спрямовані на вирішення порушених у петиції питань”.
Тож наразі практика показує, що інструмент електронної демократії – електронна петиція, не завжди є дієвим. Це стосується як нашої країни, так і інших держав. Не завжди воля народу підтримується владою, і не завжди треба, щоб воля тієї частини народу, яка підписала петицію, була підтримана владою. Однак українські реалії часто показують формальний характер петицій, адже навіть підтримані петиції залишаються з відписками і немають подальшого втілення в життя.
Надати е-петиціям нового дихання може створення петиційних служб (наприклад, як у Бундестазі ФРН), які займатимуться виключно їхнім розглядом, адже тоді будуть чітко відомі конкретні відповідальні особи за розгляд і реалізацію. Зараз же е-петиції в Україні мають багато недоліків і часто є формальними, або ж лише привертають увагу до проблеми та не вирішують її.
Нагадуємо, як повідомлялося раніше, Депутати міськради у Мукачеві закликають розпустити “ручний” виконком мера (ДОКУМЕНТ)
ВАРТО ЗНАТИ: Закарпатська ОВА кличе представників бізнесу задля вирішення питань щодо бронювання