Такі страви закарпатської кухні, як банош, бограч та рокот крумплі, може не всі люблять, але всі знають. Але домашня закарпатська кулінарія включає і маловідомі страви, а бажання їх споживати залежить від підходу до їхнього приготування, та від кулінара.
З приводу цього розкажу одну історію.
Колись давно, у довоєнні ще часи, двоє молодих людей заблукали у Карпатах, а діло вже було в ночі. Вийшли на якійсь хутір, і побачили дерев’яний будинок, який стояв сам один серед лісу. Город біля будинку, і – тиша. Хлопці дивляться – на поріг стара баба вийшла, дуже стара, але вся шустра така. Жвава. Хлопці до хати попросились, пустила. А голодні були, страх. Всі запаси свої з’їли, бо багато і не брали.
Всередині хати були піч, стіл і якась така собі лавиця, нічого зайвого.
Хлопці подивилися на стіл, а там пусто. І тут баба каже: бачу, ош голодні хлопці, айбо маву лиш порскані крумплі.
Що таке крумплі (для тих, хто не знає і досі, підкажемо, це – картопля) хлопці не знали, а тим більш, що таке порскані. Ну то радо посідали за стіл, бо коли голодний, то здається і кота б зжер. Хоча, не знаю, чи був там кіт, про це історія мовчить.
Трохи почекали й баба висипала у велику миску гарячу, паруючу картоплю, хлопці від нетерпіння аж підскакували.
А далі стара швидко почистила часник, закинула його у рота й почала жувати, і оббризкувати з рота картоплю у мисці. От тоді хлопці й зрозуміли, що таке порскані крумплі. Бо на них порскають часником з рота.
Чи їли вони, не знаю, а я вам більш цивілізований рецепт знайшла, екологічний і гігієнічний.
Крумплі на два боки
Почищені крумплі нарізаємо не дуже тонкими кружечками, підсушуємо серветкою і викладаємо у гарячу олію, не солимо, не перчимо. Смажимо на слабому вогні з двох боків до готовності. Готові крумплі викладаємо на таріль, солимо, перчимо. Чистимо часник. Ні, боронь боже, не жуйте! Є часникочавки: спеціальні преси для часнику. Вони дуже гарно справляються з такою роботою. Давлений часник треба ложкою намазати на крумплі, стряхнути таріль, щоб часник гарно розподілився по страві. Собі до смаку можна додати сметани.
Олена Забенко
Читайте також: “Не вари козеня у молоці матері його”: особливості єврейської кухні на Закарпатті