Те, що ми називаємо традицією, здається нам непорушним і вічним, незмінним. Особливо, якщо це стосується календарних дат. Сьогодні я розкажу, чому ми відзначаємо початок нового року з 1 січня, і чи так було завжди.
Моя історія пов’язана з кельтами. Як ми знаємо, кельти – сміливі й завзяті воїни – проживали на теренах Закарпаття, велике поселення було там, де зараз наше рідне місто Мукачево. Може тому, що якась частина кельтської крові є у сучасних закарпатців, вони – мужні воїни та боронять нашу країну у лавах 128-ї бригади.
Римляни завжди вели боротьбу проти кельтів, захоплюючи землі, забираючи в рабство людей. Кельти боролись за свою свободу і деякі з них повернули колесо історії, залишивши нам традиції, які здаються тепер вічними.
У 153 році до нашої ери повстання проти римлян підняли племена белів, титів і лузитанів. Повстання очолив харизматичний юнак, якого звали Салендрик. Попри свою юність, бо це була молода людина, Салендрик відзначався особливим завзяттям, ненавистю до римлян і пристрасним бажанням перемоги, до того він був гарної зовнішності. Юнак казав, що він посланець неба, один із кельтських богів, а оскільки він мав меч зі срібла, то люди вірили йому і йшли за ним.
Кельти під командуванням Салендрика вирішили взяти римські укріплення у Сегеді, тепер це місто називається Сегес. Задача Селендрика була – вбити консула, проникнувши у табір римлян вночі. Юнаку вдалось пробратись до намету консула і вбити його, але тут його везіння закінчилось.
Селендрика вбив вартовий, коли він виходив із намету.
Здається, що ця вилазка хороброго юнака була повним безглуздям. Але ж ні! Він настільки налякав римлян, що вони для того, щоб протягти швидке призначення нового консула, для придушення повстання, змінили календар і перенесли початок нового року з 15 березня на 1 січня, бо консул призначався один раз у рік, на початку нового року. Ця зміна календаря чинна і донині.
Отож, ми святкуємо початок Нового року, тому, що хоробрий кельтський юнак вбив римського консула напередодні 1 січня.
А якби Селендрик придумав інший план? То святкували б ми початок нового року з 15 березня і було б нам ок.
Лише Селендрик, віддалений від нас віками, ніколи про це не дізнається.
Олена Забенко, за матеріалами книги Даїті О Гогейн “Історія кельтів”
Читайте також: Листковий пиріг для княгині: що їли у мукачівському “Паланку” часів Ілони Зріні