Часто ми стикаємося зі стереотипами, що супроводжують нас від дитинства. Нас вчили: якщо будемо поводитися добре – з нами нічого не трапиться.
Можливо, і ви чули такі фрази, як «будь слухняною дівчинкою, і тоді все буде добре», «ти сама винна у тому, що сталося – не треба було (дія)». Часто жінки не розуміють, що ця установка є невірною. Розповімо вам, чому так сталося.
Саме через установки чимало жінок, що постраждали від насильства, не звертаються по допомогу. Сором та страх бути звинувачуваними блокує потребу отримати підтримку.
Що таке віктімблеймінг?
Віктімблеймінг, як пояснює експертка безпечного простору для жінок і дівчат «Затишно space» Ірина Лисничка, це звинувачення постраждалої особи у провокуванні насильства. Також це перекладання відповідальності за протиправні дії на жертву.
*Варто зауважити, що у 1971 році віктимолог-позитивіст Менахем Амір висунув поняття «зґвалтування, спровоковане жертвою». Згідно з визначенням віктимолога, «провокацію» можна виявити у випадках, коли жертва, з точки зору ґвалтівника, дала неявну згоду на секс або дозволила помістити себе в небезпечну або вразливу ситуацію. Зокрема, дослідник запропонував відносити до «провокацій» вживання алкоголю, згоду сісти в машину незнайомого чоловіка, згоду на ту чи іншу форму сексуальної взаємодії, а також недостатньо рішучий опір насильникові. Він вважав, що «так чи інакше, жертва завжди є причиною злочину», – ред. за інформацією Вікіпедії.
«Сексуальне насильство досі виправдовують фразами на кшталт «сама винна» та «не треба було так одягатися». Потрібно розуміти, що ніщо не може виправдати насильницькі дії: зовнішність і приватне життя – це особиста й недоторкана територія кожної людини. Ніхто не має права звинувачувати постраждалу особу, а кривдник повинен понести відповідальність», – наголошує фахівчиня із питань протидії ГЗН.
Як зазначає Ірина Лисничка, у цьому контексті доречно згадати ще одне поняття – слатшеймінг.
Слатшеймінг (від англ. slut – повія, shaming – соромити) – критика та осуд жінок і дівчат за їхню сексуальну активність, зовнішній вигляд чи поведінку, що в інших асоціюються з цією сексуальною активністю, до прикладу – «вдяглася, як повія».
«Тобто це такі ситуації, коли осуду піддаються зовнішній вигляд, відвертий одяг, яскравий макіяж, інтимні стосунки, чутки про партнерів та активне сексуальне життя. Тому сексуальне насильство у соціумі досі виправдовують фразами на кшталт «сама винна», «якби скромніше одягалася – то такого б не сталося», – пояснює експертка безпечного простору.
Ніщо не може виправдати насильство. Зовнішність, приватне життя – це особиста територія кожної людини. Ніхто через упереджені погляди не має права звинувачувати постраждалу особу.
Якщо ви помітили, що стали заручницею віктімблеймінгу – звертайтеся за безоплатною допомогою до безпечного простору:
м. Хуст, вул. Карпатської Січі 41 “Затишно space Хуст”
☎️ +38(095) 145 06 60
📧 e-mail: i.lysnychka@vostok-sos.org
Керівниця простору Ірина Лисничка
Проєкт реалізується Благодійним фондом «Восток SOS» за фінансової та технічної підтримки швейцарського БФ «Solidar Suisse».
Нагадуємо, як інформувала НАША СПРАВА раніше, Понад 500 жінок скористалися безоплатними послугами безпечного простору «Затишно space» у Хусті (ФОТО)
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Стокгольмський синдром: чому жертва не може без ката
ВАРТО ЗНАТИ: У Мукачеві, Ужгороді та Хусті покажуть «Азовсталь. Голоси»: відомо, де і коли (ВІДЕО, АНОНС)
Підтримайте «НАШУ СПРАВУ», приєднуйтесь до нас у мережі — читайте цікаві новини на FACEBOOK, в TELEGRAM та ІNSTAGRAM
БУДЬТЕ В КУРСІ!
ДІЗНАВАЙТЕСЬ АКТУАЛЬНУ, ЦІКАВУ, ДОСТОВІРНУ ТА ЕКСКЛЮЗИВНУ ІНФОРМАЦІЮ ШВИДКО І В ДОСТУПНОМУ ФОРМАТІ