Програма «Transparent cities/Прозорі міста» (Transparency International Ukraine) презентувала результати дослідження стану прозорості 70 міст України в умовах дії воєнного стану за новою методологією.
Як зазначається, це дослідження стану прозорості міст в умовах війни не є лінійним продовженням Рейтингування прозорості. Методології суттєво відрізняються за шкалами оцінювання та мають іншу кількість індикаторів.
«Прозорі» у цьогорічному дослідженні — Дніпро, Львів та Мукачево. «Частково прозорими» у досліджені визначені 10 міст: Вінниця, Володимир, Житомир, Кам’янське, Київ, Кропивницький, Луцьк, Тернопіль, Ужгород, Чернівці. Решта міст (57) — «непрозорі».
Низький рівень прозорості окремих міст не завжди свідчить про їх недоброчесність чи наявність корупційних ризиків. На це могла вплинути низка чинників, пов’язаних з обмеженнями воєнного часу.
Середній показник виконання оновлених індикаторів становить 37,5%, при цьому частіше виконуються індикатори, які є вимогами українського законодавства. Рішення, які вважаються гарними практиками — виконувалися рідше (27,8%). Загалом найменш втілюваними є індикатори, для реалізації яких необхідні значні ресурси, спеціальні цифрові навички та/або можливість (у т. ч. фінансова) забезпечувати сталість виконання (проведення електронних аукціонів чи онлайн-трансляцій засідань).
Як міста адаптувались до війни і впровадили належні практики:
- У всіх 70 містах можна подати електронний запит на публічну інформацію.
- 58 міст публікували на офіційному сайті рішення міськради та виконкому.
- 63 надавали інформацію про укриття, а 49 з них оновлювали ці дані щонайменше раз на пів року.
- 34 міста оприлюднюють актуальну інформацію для ВПО (про житло, гуманітарну допомогу, працевлаштування, постановку на облік).
- також 34 муніципалітети підтримують бізнес, оприлюднюючи актуальну для нього інформацію.
- 19 міст розробили онлайн-заявки на отримання соціальних послуг.
Понад рік українські міста працюють на тлі безпрецедентних викликів війни. Поміж іншим, випробуванням став пошук балансу між обмеженням доступу до інформації й захистом людей від загроз з боку агресора. Водночас питання прозорості та підзвітності важливі не тільки для муніципалітетів і мешканців, а й для продовження підтримки України міжнародною спільнотою. Тож роботу в цьому напрямку важливо актуалізувати там, де це можливо.
Попри повномасштабне вторгнення росії в Україну, органи місцевого самоврядування продемонстрували стійкість. Вони не лише адаптували свою діяльність під вимоги воєнного стану, а й нерідко продовжують впроваджувати рішення для підвищення прозорості та підзвітності.
Окрім цього, після запровадження воєнного стану сфера доступу до публічної інформації загалом регресувала. Аргументуючи безпековими ризиками, міста призупиняли роботу офіційних порталів або ж обмежували доступ до окремих розділів чи сторінок. Так, ОМС повсюдно припинили публікацію анонсів засідань, щоб ворог не знав про час і місце скупчення місцевих управлінців. На рівень виконання окремих індикаторів також вплинуло й закриття у лютому 2022 року Порталу відкритих даних, де муніципалітети, поміж іншим, публікували дані про житлові приміщення у власності громади та орендовані земельні ділянки.
Якщо порівняти результати адаптованого дослідження та торішнього рейтингування, то між рівнем прозорості до та після впровадження воєнного стану простежується зв’язок. Аналіз доводить, що між рівнем прозорості міста станом на грудень 2022 року та його показником у Рейтингу прозорості 2021 року є кореляція. Іншими словами, міста, відносно прозорі у своїй роботі до впровадження воєнного стану, продемонстрували вищі показники прозорості й у 2022 році.
Задля підсилення спроможності міст та забезпечення прозорості й ефективності місцевої влади програма розробила основні рекомендації:
- Створювати та оновлювати сервіси, що найбільше сприяють адаптації населення до викликів війни:
- оприлюднювати перелік житлових приміщень, що перебувають у власності громад;
- створювати сервіси та інформаційні сторінки для внутрішньо переміщених осіб;
- створювати електронні сервіси для постановки на квартирний облік;
- впроваджувати сервіси для онлайн-запису на отримання соціальних послуг;
- оприлюднювати переліки укриттів у зручному форматі (карта) та своєчасно їх оновлювати.
- Забезпечити максимально прозорий облік та розподіл гуманітарної допомоги.
- Відновлювати роботу місцевих порталів відкритих даних та геопорталів, публікувати відкриті дані.
- Забезпечити доступ та участь жителів до формування управлінських рішень.
Програма «Transparent cities/Прозорі міста» також сформувала перелік найкращих практик воєнного часу, котрі показали свою ефективність. А саме: публікація інформації про укриття та інформації для ВПО, електронна подача заяв на житло, електронні звернення мешканців через спеціальні міські сервіси, підтримка релокованих бізнесів, звітування про розподілену гуманітарну допомогу тощо.
Доступ до інформації — це конституційне право кожної людини, і місцева влада має цьому сприяти! Водночас прозорість — один з основних принципів успішного відновлення України, продовження підтримки міжнародних партнерів, та успішної майбутньої євроінтеграції.
Дослідження проводиться в межах проєкту «Transparent Cities: електронна платформа взаємодії громадян та місцевої влади для забезпечення підзвітності та належного врядування», який реалізується за фінансової підтримки Європейського Союзу.
Нагадуємо, як повідомлялося раніше, Черговий скандал у Мукачеві: секретар ради знову «жене» на мера Балогу і Ко, а міськрада звинувачує депутатів – відомі причини (ФОТО)
ВАРТО ЗНАТИ: Названо 5 категорій осіб, які мають оновити документи, щоб надалі отримувати житлові субсидії